Чим далі в ліс, тим більше в світі інтровертів. Вчені та режисери припускають, що в майбутньому певна кількість людей вирішить зовсім відмовитися від фізичних контактів і піти у віртуальний світ.

Вже зараз VR-проекти дозволяють ефективно вивчати мови та боротися з фобіями, а оскароносний режисер Алехандро Гонсалес Ін’ярріту цього року презентував VR-проект Сarne y Arena («Тіло та пісок»), який дає глядачам можливість відчути досвід біженця і таким чином розвинути власне співчуття.

Програмування: треба вміти більше, ніж прописувати код. Архітектор повинен вміти створювати складну систему так, щоб вона працювала і не давала збоїв.

Людині, яка мріє про таку професію, треба привчатися аналізувати дані та мислити на перспективу. Почніть з малого: ведіть щоденник витрат, навчіться моделювати власний бюджет та план вашого життя на 1-2 роки вперед. Не завадять і навички менеджера.

У публічній лекції професор Колумбійського університету в Нью-Йорку Діксон Деспом’єр зазначив, що до 2025 року більшість населення планети переселиться в міста, а кількість людей збільшиться приблизно на три мільярди. Ми весь час будуємо нові хмарочоси, тож людям буде де жити, але що ми всі будемо їсти? Дерева і овочі, як відомо, з бетону не ростуть. Чи таки ростуть?

Саме цю проблему розв’язує сіті-фермер, або агропонік. Це людина, яка проектує сади та городи на дахах і в будинках. Такі проекти називають вертикальними фермами, і вони вже існують у світі.

Під час екскурсії по Мілану місцевий житель точно покаже вам дві будівлі-башти Bosco Verticale («Вертикальний ліс»). На цих хмарочосах росте ліс, і в наступні роки він буде нараховувати близько 900 дерев.

Професор Деспом’єр – один з піонерів сіті-фермерства. Ще на початку виникнення своєї ідеї він казав: для того, щоб ідея вертикальних ферм стала популярною, «зелені вежі» повинні бути привабливими з архітектурної точки зору.

Термін big data («великі дані») з’явився у 2008 році, але саме явище існує вже давно. У світі з інтернетом є безліч накопиченої, але неструктурованої інформації, тож завдання розробника моделей big data – структурувати, обробляти й аналізувати це все. Уже зараз цих фахівців недостатньо.

Такий спеціаліст потрібен всюди – в бізнесі, журналістиці, соціальній сфері та навіть сільському господарстві. Маленький приклад: аналізуючи і оброблюючи дані, такий спеціаліст може розказати, як зменшити витрати електроенергії чи води, щоб при цьому збільшити врожайність. Тобто з великого обсягу інформації він може зробити висновок, як витрачати менше, щоб створити більше.

Також у майбутнього очікується попит на консультантів із захисту і знищення персональних даних в інтернеті. Соцмережі – відносно молода річ, і поки що ми власними руками заносимо туди приватну інформацію, не знаючи, хто і як зможе її використати. Тож дуже скоро можуть знадобитися люди, які допоможуть видалити із мережі все, чим ви більше не хочете ділитися зі світом.

У big data є безліч ролей. Хтось працює як інженер, хтось як стратег, хтось збирає дані, хтось красиво «упаковує» їх в інфографіку. В залежності від ролі в команді треба вміти щось краще за інших.

Вже зараз варто тренуватися в пошуку та обробці інформації, вчитися робити нетривіальні висновки. Є сенс розвивати аналітичні навички, уважність та відповідальність, бо це професія для прискіпливої людини у кращому сенсі слова: вона цікавиться світом і прагне докопатися до істини.

Щоб стати фахівцем із big data, треба добре знати математику і статистику. Бажано вміти працювати з базою даних Google BigTable, програмною платформою для обробки і зберігання великих даних Hadoop. Також не завадить знати мови програмування (Java, Python) – або знати тих, хто ними володіє.

Сoursera пропонує кілька онлайн-курсів по темі. Перший з них – програма Introduction to Big Data від Каліфорнійського університету в Сан-Дієго.

Більше про професію стане зрозуміло після лекції старшого редактора видання The Economist Кеннета Кук’єра на конференції ТЕD.

Спеціальність досить поширена в європейських університетах. Наприклад, IE Business School у Мадриді має напрям Business Analytics and Big Data.

Короткотривалу програму (3 дні) з bіg data, орієнтовану на застосування великих даних у бізнесі, пропонує Києво-Могилянська бізнес-школа.

Для самоосвіти є сенс шукати порад на сторінці проекту The Open Syllabus. Це рейтинг книжок, якими користуються в найкращих навчальних закладах світу – від Оксфорда до Гарварда. Просто обираєте потрібну категорію – і список літератури перед вами.

Сайт Big Data and Analytics Hub – це цікаві кейси, блоги, лінки на статті та сторінки героїв професії.

Корисно приєднатися до фейсбук-спільноти Kyiv Big Data Community, що об’єднує українських прихильників big data. В групі анонсують зустрічі, діляться свіжими трендами і корисними інструментами.

На практиці все не так легко. Проектувальник не створює будинки з повітря, але сильно прискорює процес будівництва. Він проектує макети конструкцій, обирає оптимальні матеріали.

Сьогодні вже існують зразки принтерів, здатних друкувати цілі будівлі. Як матеріал для друку вони використовують суміш цементу та скловолокна. Сфера активно розвивається, і кількість речей, надрукованих на 3D-принтері, лише збільшуватиметься.

Відколи робот Софія отримала громадянство Саудівської Аравії, думка про те, що незабаром машини будуть жити поруч із нами, більше не здається фантастикою.

За створення «тіла» роботів відповідають робототехніки, за «розум» машин – науковці, що працюють над штучним інтелектом. Саме завдяки ним виникли безпілотники та пошукові системи, що реагують на голос. Ці люди навчають роботів діяти не тільки згідно з чітко прописаними алгоритмами, але й «мислити», ухвалювати рішення і самовдосконалюватися на базі знань, які раніше заклали в машину.

Artificial intelligence (штучний інтелект) – це розділ комп’ютерної лінгвістики та інформатики, що фактично вирішує завдання, як навчити роботів думати і поводитися подібно до людей.

В КПІ та на програмі «Штучний інтелект» у Національному університеті «Львівська політехніка».

Крім того, такий курс є в багатьох світових університетах, де вивчають інформатику. Тому є сенс знайти той, що цікавий вам, і, можливо, згодом отримати додаткову освіту там – наприклад, за програмою Erasmus+, якщо мова йде про навчання в Європі.

Ресурси планети не вічні, а корисні копалини колись закінчаться. Але атомна енергетика – не єдиний вихід із ситуації. Сьогодні ми все більше уваги звертаємо на енергію сонця, вітру, морів, річок та інших природних джерел. Щоправда, математики кажуть: повністю задовольнити енергетичні потреби тільки за допомогою альтернативних джерел неможливо – але це не значить, що їх не треба розвивати.

Час диктує попит на фахівців, які знають, як отримати енергію з альтернативних джерел: будують повітряні станції, встановлюють сонячні батареї та навіть перетворюють коров’ячий послід на біопаливо. У розробці проекти «розумних» доріг, що генерують електроенергію з руху авто. Можливо, в майбутньому вчені також зможуть освітлювати приміщення за допомогою калорій, які відвідувачі спортклубів спалюють на тренажерах.

Прогнозується попит на спеціалістів з проектування «розумних» будинків. Такі фахівці знають, як використовувати енергію сонця і вітру, щоб рахунки за комунальні послуги були мінімальними.

Фізико-енергетичний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Факультет інженерних систем та екології Київського національного університету будівництва та архітектури.

Один із найперспективніших напрямків прогресивної медицини має у своїй назві частину «нано». Успіхи в цій сфері дозволяють вченим, наприклад, доставляти ліки прямо до потрібних клітин за допомогою невидимих оку часточок, що значно зменшує побічні ефекти.

Також постійно вдосконалюються технології, що дозволяють «зварювати» тканини. Вчені говорять про гіпотетичну можливість використовувати нанороботів у лікуванні. Це значить, що в кров можна буде запускати майже непомітну машину, яка зможе провести «ремонт» прямо зсередини тіла, без операції.

Високі технології залучають у медицину не вперше. Ця сфера постійно розвивається. Ось що розповідає про свою роботу лікар з німецького госпіталя Kerckhoff-Klinik, серцево-судинний перфузіоніст Себастіан Шмідт: «Основне наше завдання – управляти машиною з підтримки серця і легень, завдяки чому хірург може робити операцію на серці, яке тимчасово не б’ється і не качає кров. Також ми управляємо машинами та програмуємо девайси, що виконують коротко- чи довгострокову підтримку функцій серця і легень».

Вперше подібну машину, що тимчасово виконує роль легенів і сердця, успішно задіяли під час операцій в Німеччині у 1958 році. Звісно, професія постійно вдосконалюється, стандарти її ростуть, вдосконалюється самі машини. Тож інженери та науковці, які створюють саме медичну техніку, потрібні світу весь час, і в майбутньому їх роль стане ще важливішою.

Медіатор – це дослівно посередник: людина, яка створює основу для мирного порозуміння, допомагає співпрацювати й будувати діалог. Такі навички потрібні скрізь – у політиці, судовій сфері, сімейних стосунках, а фахівці можуть проконсультувати уряд країни, оперативників під час протистояння злочинцям та людей, які ділять спадщину.

Світова тенденція: юристів теж навчають основам медіації. Якщо подружжя приходить до юриста розривати шлюб і судитися за майно, спочатку він повинен проявити всі свої навички медіатора, щоб не доводити ситуацію до суду і допомогти людям вирішити все мирним шляхом.

«Медіація – це, насправді, розбудова ефективної комунікації. Вона потрібна скрізь, де потрібна взаємодія і є конфлікт, – каже Олеся Геращенко, виконавча директорка проекту Conflicta.net і голова організації «Український центр злагоди». – У майбутньому ми станемо більш взаємозалежні, а відтак і потенційно взаємоспроможні. Разом ми можемо робити дивовижні речі. І при цьому ресурси – часові, матеріальні, людські – залишаються, як завжди, обмеженими. Тому конфлікти – це наша даність і в майбутньому. Від того, наскільки розвинута наша компетенція ефективно трансформувати конфлікти для вигоди кожного та загального блага, залежить наша особиста успішність у майбутньому».

На Землі тільки і розмов, що про колонізацію Марса, а прихильники Ілона Маска, здається, чекають моменту, коли подорожі на Місяць стануть такими ж можливими, як тури в Туреччину. 900 людей вже навіть придбали квитки на космічний політ.

Для того, щоб забезпечити безпечну мандрівку в космос чи дослідницький виліт, не кажучи вже про колонізацію інших планет, потрібні добре підготовлені спеціалісти. Усе залежить від того, ким ви бачите для себе на борту: пілотом, інженером, дослідником?

Яку б роль ви не обрали, вам обов’язково треба знати, як працює корабель, тож знання інженерної справи – це пріоритет номер один.

Щодо ролі дослідника – тут все залежить від задач польоту і того, на якій з царин науки ви хочете спеціалізуватися. Наприклад, Леонід Каденюк під час польоту у 1997 році провів декілька дослідів з ботаніки, щоб зрозуміти вплив невагомості на рослини. Навіщо це потрібно? Коли ми зможемо колонізувати Марс, то хтось має знати, як у космосі вирощувати салат.

Також існують високі вимоги до стану здоров’я та фізичної витривалості членів екіпажу космічного корабля, тож дружба зі спортом обов’язкова.

На сторінці NASA.

У книзі Ешлі Венс «Ілон Маск. Tesla, SpaceX та шлях у фантастичне майбутнє» та документально-художньому тексті Леоніда Каденюка «Місія – космос» – розповіді українського космонавта про політ у складі екіпажу американського космічного корабля «Колумбія».

Наразі астронавтів обирають не тільки серед льотчиків. Основна вимога – вища освіта, краще технічна. Тільки людина з вищою освітою допускається до дуже складного конкурсу, бо бажаючих приєднатися до космічної експедиції багато. Ось, наприклад, вимоги NASA.

Але піти класичним шляхом і стати льотчиком – теж варіант. Вас чекають Національний авіаційний університет, Національний аерокосмічний університет імені Жуковського в Харкові, Дніпровський національний університет.

Креативна економіка – це сектор економіки, що заснований на інтелектуальній діяльності. У майбутньому все більше людей і навіть країн будуть замислюватися над тим, як будувати економіку не тільки на природному ресурсі та промисловості, а також на ресурсі інтелектуальному.

Якщо спростити, уявіть собі групу з 10 людей, які живуть у великому будинку. Кожен заробляє гроші і десяту частину віддає на благо групи. Троє з них ловлять рибу і продають її на ринку, ще троє вміють шити одяг, один весь час катається на велосипеді і пише пісні, а останні троє мають ідею, як створити апарат, що дозволить перетворювати рух велосипедів в електроенергію.

Ті, які вміють працювати руками (риболовля, одяг), справно віддають 10% прибутку у загальний бюджет, а це великі суми для групи. Інші ж вміють робити корисні речі, але заробляти не вміють. Тоді спеціалісти з креативної економіки пояснюють музиканту-велосипедисту, що він може продавати пісні, а винахідникам підказують знайти грант, розвинути свою ідею і продати її, а також тимчасово найняти музиканта для тестування системи видобутку електроенергії з руху велосипеда. До того ж, з тих грошей, що вони заплатять музиканту, 10% залишаться в групі.

Фахівці з креативної економіки знають, як монетизувати сфери, у яких від початку не було завдання приносити прибуток. Це може бути креативна індустрія (написання музики, створення творчих хабів тощо) або дослідницька – наприклад, сфера опанування космосу (Ілон Маск теж свого роду фахівець з креативної економіки).

За оцінками спеціалістів, на креативні індустрії припадає 4,5% світового ВВП, а в Європейському Союзі культурний сектор забезпечує роботою 8,3 млн людей. І ці показники ростуть з кожним роком, тож країнам потрібні нові фахівці.

Дуже допоможе знання математики й аналітичний склад розуму.

Бажано пройти принаймні базові економічні курси, а потім вибрати сферу, з якою будете працювати. Наприклад, якщо ви спеціаліст з креативної економіки у сфері мистецтва, то треба добре розбиратися і в фінансах, і в живописі. І саме тоді ви зможете підказати власнику колекції, як йому не просто сховати свої картини вдома, а, наприклад, здати їх в оренду чи створити виставку, щоб колекція заробляла грощі.

Лідером з креативної економіки з 2000-х і до сьогодні є Велика Британія. Тож більше корисної інформації, включаючи інформацію про освіту за фахом, можна знайти на ресурсі Creative England.

Також прочитати про креативну економіку можна у статті від Британської Ради, а послухати – в лекції архітектора Джона Хокінса на TED.

На факультеті соціальних наук та соціальних технологій та факультеті гуманітарних наук у Києво-Могилянській академії.

Кінгстонський університет у Лондоні (післядипломна освіта).

Онлайн-курси зі стратегічного менеджменту та про розвиток підприємництва у часи перехідної економіки на Coursera.