Вплив культури на економічний розвиток країни

Культура – це реальна економічна галузь, і чим скоріше ми осмислимо це на рівні країни і зможемо від слів перейти до конкретних дій, тим краще буде розвиватися ця сфера та економіка в цілому.

З моменту здобуття незалежності Україна зіткнулась з величезними труднощами та проблемами в культурній політиці. Опинившись в ціннісній дезорієнтації суспільства, яке до сьогодні має радянську інституційну інфраструктуру, корупцію, що отруює суспільство,та нестабільні економічні умови, погіршення ситуації відбувається завдяки наявності етнічних, лінгвістичних, територіальних та  демографічних проблем, зокрема відсутності єдиного культурного простору із рівним доступом до мистецьких надбань та культурних послуг.

Для вирішення проблем культуру необхідно розглядати у межах нинішнього соціокультурного контексту українського народу. Завдання національної самоідентифікації повинні мати не етнічний, а культурний характер, вони повинні бути пов´язані не тільки і не стільки з пошуками основ такої самоідентифікації в минулому, а більше зі створенням їх у сьогоденні для закладення реальних можливостей щодо формування національної єдності у сучасному і в майбутньому.

Починаючи із 80 років 20 століття роль культури у світі розглядається як креативна складова розвитку економічного сектору. Спочатку це тлумачилось як отримання конкретного прибутку та залучених коштів, пізніше як менеджмент та маркетинг в культурних організаціях. Після гірких спроб визначити важливість культури за допомогою конкретних економічних чинників було вивчено вплив культури на економіку конкретних міст та територій.

Поняття «Культура» почало тлумачитись як ресурс змін якості життя шляхом створення додаткової вартості продуктів та територій та покращення умов зайнятості населення.

Галузі світової економіки, що мають високу додану вартість почали зміщуватися з економіки знань та інформації в бік інноваційних технологій та креативних ідеї(креативної економіки). Креативні інновації по створенню нових видів продуктів та послуг стають новою силою для економічного зростання.

Досі роль культури здавалася комусь неочевидною, тепер ми маємо залізний аргумент на користь твердження: чим більше якісної культури, тим краще живуть усі. І можемо просувати цю думку на різних рівнях, в тому числі на державному.

Найближчий приклад впливу культури на економіку – наші угорські сусіди. В 1993 році в Будапешті виник музичний фестиваль Sziget. Тоді на ньому побували 43 тис. людей, а на минулорічному – вже близько 450 тис. Більше половини гостей приїжджають із Західної Європи,зокрема з Франції, Німеччини та Британії. Усі ці люди витрачають в Будапешті гроші на харчування, екскурсії, сувеніри та ще купу приємних дрібниць. Тобто культурне явище робить вагомий внесок в бюджет міста і працює як міжнародна реклама країни.

Власні можливості

У 2014 році наш культурний сектор забезпечив як мінімум 4% ВВП. Це хороший показник, але ми можемо більше! Зростанню могли б посприяти податкові пільги, продуманий план розвитку галузі, інвестиції та, звісно, профільна освіта.

Але якщо креативна індустрія столиці розвивається доволі активно, то потенціал інших міст ще не реалізований. Наприклад, Львів має великі перспективи, якщо говорити по архітектуру та сферу IT, а Одеса може розвивати міжнародний туризм за умови, що в місті з’явиться щорічний музичний фестиваль чи щось інше привабливе для гостей.

Крім прибутку культура створює ще й ідеальне поле для обміну ідеями. Скажімо, в культурних хабах і арт-просторах Києва молоді професіонали можуть поспілкуватися з експертами та знайти потенційних партнерів. «Гогольфест» теж може стати магнітом для міжнародних гостей.

Чоловіки чи жінки?

У культурній сфері панує гендерна рівність: 48% жінок і 52% чоловіків. Але треба розуміти, що багато що залежить від конкретної професії. Наприклад, у бібліотеках працюють переважно жінки, а вебсайти розробляють в основному чоловіки. Загалом же в усіх країнах дослідження проводиться за єдиним переліком професій культурного сектору. В ньому є основні та допоміжні галузі. Для України в першій групі найвагомішими стали архітектура, інженерія, реклама та телебачення, у другій – електрозв’язок, виробництво відео- та аудіоапаратури, видання газет. Причому саме останні мають більший вплив на економіку.

Існує сім показників, за якими визначають вплив культури на економічний та соціальний розвиток країни. Згідно фактичних даних виділено: економічний показник (частка культурного сектору у ВВП та зайнятості населення), освітній (наприклад, мистецька та інклюзивна освіта), гендерний, соціальний (наскільки активно українці живуть культурним життям), а також забезпечення культурних процесів на державному рівні, комунікація (доступ до інтернету і свобода слова) та стан культурної спадщини.

Про культуру можна говорити мовою цифр і показати, як саме вона впливає на економіку, освіту чи навіть екологію – тобто буквально стосується кожного з нас. Якщо досі роль культури здавалася комусь неочевидною, тепер ми маємо залізний аргумент на користь твердження: чим більше якісної культури, тим краще живуть усі. І можемо просувати цю думку на різних рівнях, в тому числі на державному.

 

 

 

 

Напишіть відгук

Увійти за допомогою: 

Ваша пошта не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *